Міжнародний проєкт «МИР І ВІЙНА» до 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі

У День пам’яті та примирення, Український ПЕН та Національний університет «Києво-Могилянська Академія» організували міжнародний проєкт «Мир і Війна» до 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі.

8 травня, з 10:00 до 21:00, в ефірі телеканалів Прямий, Еспресо та 5 канал відбувся інтелектуальний телемарафон.

Українські та світові інтелектуали у прямому ефірі розмовляли про сучасні погляди на Другу світову війну, демократію й тоталітаризм, пам’ять про війну та виклики для Європи сьогодні.

Мета телемарафону – представити сучасний європейський погляд на Другу світову війну, а також попередити про нову загрозу для миру в Європі. Паралельно з історичною рефлексією йдеться і про теперішні виклики: про нову війну, перед якою постала Україна, умови для досягнення миру, боротьбу з пандемією та супровідне обмеження прав людини й призупинення громадянських свобод.

Концепція заходу

Закінчення Другої світової війни в Європі мало фундаментальний вплив на картину повоєнного світу: з одного боку – означало мир, якого прагнули мільйони людей, з іншого, внаслідок домовленостей у Ялті, – великий переділ Європи, з трагічними для Центрально-Східної Європи наслідками та нове протистояння – Холодну війну, яка завершилася щойно півстоліття по тому. Падіння комуністичної системи витворило потужну позитивну енергію серед народів Центрально-Східної Європи, що заповзялися відновити незалежність своїх країн і побудувати на демократичних засадах нову політичну систему. У цих країнах прийшов також час на переосмислення найновішої історії, яке було зорієнтоване водночас і на європейський зразок примирення, і на трагічний воєнний та повоєнний досвід регіону.

Західна Європа, об’єднуючись, будувала свою ідентичність на пам’яті про ІІ світову війну і про Голокост, на розрахунку з нацизмом, але передовсім – на переконанні, що лише відновлення базових цінностей: демократії, пошани для людського життя, прав людини, толерантності і солідарності, можуть покласти край війнам, принаймні на її території. Натомість у країнах соціалістичного табору пам’ять про війну була строго регламентована й підпорядкована ідеологічним цілям – з одного боку витворенню міфу “Перемоги”, з іншого – протистоянню в Холодній війні, де давні коаліціанти стали непримиренними ворогами. Міф про Велику вітчизняну війну витіснив міф Великої соціалістичної революції, що був основоположним для СРСР, і став новим кумиром. У цьому міфі не було місця ні для демократичних цінностей, ні для примирення, ні для іншого – не-героїчного наративу. Під забороню була правда про воєнні втрати, правда про союз СРСР з ІІІ Рейхом протягом 1939–1941 років та співучасть і співвідповідальність СРСР за розв’язання Другої світової війни, правда про загарбання Москвою територій кількох центрально-європейських країн, врешті-решт правда про радянські воєнні злочини й злочини проти людяності, серед яких депортація кримських татар та інші повоєнні депортації, що по сьогодні залишаються незагоєною раною для багатьох громадян в Україні й поза Україною сущих.

Після падіння комунізму і розвалу СРСР тільки в деяких країнах Центрально-Східної Європи почалися розрахунки з тоталітарним минулим, спроби переосмислення нав’язаного комуністичною системою погляду на Другу світову війну. Характерно, що лише в цих країнах можна говорити про більш–менш тривкі демократичні переміни.

За 75 років після завершення ІІ світової війни ми бачимо однобічні намагання Росії повернути старий радянський міф і нав’язати саме це бачення цілому світові. Російські лідери заповзялися переписувати історію не лише для того, щоб повернути старий міф; вони намагаються легітимізувати сучасні імперські прагнення Російської Федерації. Досвід останньої російсько-української війни, збройний етап якої почався у 2014 році, показав, що для Путіна маніпулювання історією є першою стадією гібридної війни. Сьогодні її мішенню став увесь центрально-східноєвропейський регіон.


«Монополізована й містифікована історія Другої світової війни стала потужним засобом кремлівської пропаганди. Ювілейне 75-ліття її закінчення дало Кремлю чудову нагоду для нових інформаційних спецоперацій. Їхньою жертвою стає не лише історична правда, а й розум і совість мільйонів людей – у Росії та за її межами. Ми шукаємо відповідь. Вона не може бути симетричною: ми не маємо ані тих пропагандистських ресурсів, що має Кремль, ані того цинізму і безсоромності, тої «хуцпи», яку він повсякчас демонструє – і в міжнародних стосунках, і у внутрішніх. Ми можемо відповісти лиш правдою, хай це як патетично і, можливо, наївно звучить. Ідеться не тільки про факти, – вони в основному загальновідомі чи принаймні загальнодоступні. Ідеться також про глибину їхньої інтерпретації, про ширину осмислення, про всебічну контекстуалізацію й актуалізацію. Наша відповідь – не військовий парад і не брязкотіння пропагандистськими штампами, а серйозний аналіз Другої світової війни і всіх її імплікацій для нашого регіону».

Публікації:

Микола Рябчук, публіцист, голова Оргкомітету проекту, почесний президент Українського ПЕН.

PEN Ukraine - UA | EN

Андрій Курков, письменник, член оргкомітету, президент Українського ПЕН.

PEN Ukraine - UA | EN

«Говорити про події, які впливають і сьогодні на наше життя, на мій погляд важливо. Історія Другої світової війни змінюється через те, що відкриваються нові сторінки, відкриваються архіви. Окрім цього існує окремий пласт, пласт особистого досвіду. Це, звичайно, був досвід учасників чи був свідків, або тих, хто жив в окупації, але тепер цей досвід стає інформацією для нащадків. Звичайно, це теж змінює наше сприйняття війни. Кожен з нас повинен зрозуміти чим ця війна є сьогодні, чим вона була тоді і як її можуть використати проти нас, що буде означати для нас, що війна для нас не закінчилася. Ця розмова не тільки про концепції та різні погляди на політичний бік та причини війни, але і про повагу до людини, про повагу до особистого досвіду і може ми навчимося слухати одне одного та розуміти, що досвід та інформація – це різні речі».

«Це велика подія для України, для наших професіоналів, істориків, громадських діячів і для багатьох з тих, кому не байдужа як пам'ять про ту війну, яка свого часу забрала безпрецедентну кількість життів так і нинішній контекст, коли пам'ять про неї намагаються використати, аби виправдати імперські амбіції, для того, аби знову поставити під сумнів право народів визначати свою незалежність, свій власний шлях в історії. Тому ця війна фактично ще не закінчилась. Вона триває в тих дискусіях, які є досить гострими, які на жаль, затьмарюють наше сьогодення. Цей безпрецедентний марафон, дає можливість об'єднатися журналістам, інтелектуалам, історикам, політикам для того, аби ще раз подивитися на те, які уроки ми можемо винести, взяти з собою у майбутнє, аби не тільки війна фізична не повторювалася, але і маніпуляції темою війни не дозволили недобросовісним політикам і цілим країнам вдаватися до ревізії історії, ставити під сумнів незалежність і суверенність країн».

Олександр Сушко, політолог, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».

Wikipedia - UA

ВІДЕОЗАПИСИ ТА СПІКЕРИ МОДУЛІВ

Модуль I-й

Модуль I-й

Модуль II-й

Модуль II-й


Модуль III-й

Модуль III-й

Модуль IV-й

Модуль IV-й

МАТЕРІАЛИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ



Оргкомітет: Євген Бистрицький, Мирослав Чех, Мустафа Джемілєв, Леонід Фінберг, Оля Гнатюк, Поліна Городиська, Микола Княжицький, Андрій Курков, Мирослав Маринович, Ростислав Павленко, Сергій Плохій, Микола Рябчук, Олена Стяжкіна, Тетяна Терен, Володимир Єрмоленко, Йосиф Зісельс.



Організатори: Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу та Національний університет «Києво-Могилянська Академія». За підтримки: Благодійного фонду Порошенка і Міжнародного фонду «Відродження». Головні інформаційні партнери: Прямий, Еспресо, 5-й канал. Інформаційні партнери: Громадське радіо, Український тиждень, lb.ua, Internews Ukraine, UkraineWorld.


Повернутись на сайт PEN.ORG.UA